Подаруй мені, Господи, тишу.
Нехай вечір спокійно колише
Довгі віти високих берез;
На цимбалах трави полонез
Вітерець в ля-мінорі заграє,
Ледь торкаючись ніжних стеблин;
Ясний місяць в промінні купає
Срібно-сизий звичайний полин.
Знаю, Господи: тиша з Тобою
Не буває гнітуче-німою.
Усі плани й тривоги залишу,
Буду слухати й слухати тишу...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
благословінь і натхнення Комментарий автора: Дякую, Надійко.
Дудка Надежда
2013-02-02 11:15:40
Доброго дня, Світлано, дуже сподобалося, але прийшлося позбавитися краєвиду, що заважав читати.Може, комусь ще заважає...Благословінь.
Подаруй мені, Господи, тишу.
Нехай вечір спокійно колише
Довгі віти високих берез;
На цимбалах трави полонез
Вітерець в ля-мінорі заграє,
Ледь торкаючись ніжних стеблин;
Ясний місяць в промінні купає
Срібно-сизий звичайний полин.
Знаю, Господи: тиша з Тобою
Не буває гнітуче-німою.
Усі плани й тривоги залишу,
Буду слухати й слухати тишу...
Комментарий автора: Дякую за відгук, Надіє. Ви праві, цей краєвид зовсім не підходить темі, до того ж він завеликий. Я його вже забрала. Якщо знайду серед своїх фото щось підходяще, то поставлю. Вам також благословінь і натхнення.
Надежда
2013-02-08 21:49:17
Поэтично, нежно... Комментарий автора: Дякую, Надіє. Останнім часом так чогось хочеться тієї справжньої тиши, що по-вінця наповнює радістю і миром душу.
Сон - Надежда Горбатюк Этот стих был написан на сон, который мне приснился. В нем я словно услышала разговор 2 женщин о том, что нет Бога и что все верующие - бедные и несчастные люди, что нас обманывают. Когда я проснулась, то не могла сдержать слез радости, что это всего лишь сон. А вечером родился этот стих.
