І зробить вона, щоб усім малим і великим,
багатим і вбогим, вільним і рабам було
дано знамено на їхню правицю або на їхні чола,
щоб ніхто не міг ані купити, ані продати,
якщо він не має знамена ймення звірини,
або числа ймення його...
Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує
число звірини, бо воно число людське.
А число її шістсот шістдесят шість.
Об’явлення св. Івана Богослова 13:16-18
Що ж то коїться, Боже, білий світ збожеволів:
Продають живі люди себе по частинах...
І отруту купляють батьки для дитини
Чи під виглядом їжі, чи ж під видом напоїв.
Важливішають швидко електронні предмети,
А людина вже майже не варта нічого
І життя знецінилося до того,
Щоб хоча б заробити на те, щоби вмерти.
В моді - одяг рабів - все подерте і в дірах,
Як з опудала зняте - чудернацькі дизайни...,
Вимагає носити це людський хазяїн,
Іще трохи - й на лоба тавро з числом звіра.
Людмила Камерон ,
Варшава, Польша
Закрой глаза, задумайся на миг-
В чем cмысл жизни, для чего на свет родился?
И счастлив тот, кто истину постиг,
Кто для Христа прожить свою жизнь согласился.
Господь, дай мне силы идти,
Идти за Тобой, и крест свой нести.
В Тебе надежда моя,
С Тобой все смогу в это верую я.
Прочитано 6029 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
А мені хотілося туди... - Лілія Мандзюк Вірш написаний після розмови з хворою людиною, і поданий як її роздуми. У ньому передано думки, бажання, цінності тієї людини. Людини, яка розуміла, що завтра може не настати. А що далі?
Белыми ночами . - Николай Зимин Думал я , шагая , мне бы тут родиться .
Мне бы жизнь по – новому прожить ,
Чтобы смог когда – то снова возвратиться
По проспекту ночью побродить .
Но мечты остались только лишь мечтами .
В городе том не был я давно .
Но я помню , чайки белые кричали
Белыми ночами над Невой .
Вишнёвый сад. - Валерий Гаращенко Этот стих был мной написан задолго до того, как я обратился к Господу, но в нем тоже есть частичка моей души.
